Середньоазіатська вівчарка — одна з найдавніших порід у світі. Вона дійшла до наших днів практично в незмінному вигляді. Вік цієї породи варіюється від трьох до шести тисяч років. У своїх споконвічних місцях існування ці собаки використовуються чабанами для охорони отар овець від вовків і шакалів.
Існує красива легенда, у якій говориться, що колись давно на землю спустився Аллах і, приклавши свій палець до чола першого алабая, сказав: «Віднині бути тобі з людиною і до самої смерті своєї охороняти його стада і майно». У наш час, як і тисячоліття тому, середньоазіатська вівчарка — вірний соратник людини.
У природному регіоні основна маса собак і досі живе при отарах зграями. Тут проходить усе їхнє життя, починаючи з щенячого віку. Цуценя навчається, наслідуючи матір та дорослих собак. Основним обов’язком САВ є охорона стада та здатність впоратися з будь-яким хижаком, який зазіхнув на нього.
Існує красива легенда, у якій говориться, що колись давно на землю спустився Аллах і, приклавши свій палець до чола першого алабая, сказав: «Віднині бути тобі з людиною і до самої смерті своєї охороняти його стада і майно». У наш час, як і тисячоліття тому, середньоазіатська вівчарка — вірний соратник людини.
У природному регіоні основна маса собак і досі живе при отарах зграями. Тут проходить усе їхнє життя, починаючи з щенячого віку. Цуценя навчається, наслідуючи матір та дорослих собак. Основним обов’язком САВ є охорона стада та здатність впоратися з будь-яким хижаком, який зазіхнув на нього.
Пустельний спекотний клімат, мізерна їжа й нестача води, а також постійні напади хижаків вплинули на характер собаки. Ці фактори надали чотирилапому безстрашності та витривалості. Алабай навчився економно витрачати свої сили, а в сутичках із дикими звірами відточив свою бойову майстерність.
Середньоазіатські вівчарки (алабаї) здебільшого мають великі розміри, фізично сильні та витривалі тварини, недовірливі до сторонніх людей. У середньоазіатської вівчарки на генетичному рівні закладені якості охороняти господаря, його родину й дітей, майно та територію. Агресію до чужинців середньоазіатські вівчарки виявляють виключно на своїй території. При цьому вони впевнені в собі, мають блискучий інтелект і здатність оцінювати ситуацію та миттєво приймати рішення.
Алабачі чудово ладнають із дітьми за умови правильного виховання і собаки, і дітей.
Середньоазіатські вівчарки (алабаї) здебільшого мають великі розміри, фізично сильні та витривалі тварини, недовірливі до сторонніх людей. У середньоазіатської вівчарки на генетичному рівні закладені якості охороняти господаря, його родину й дітей, майно та територію. Агресію до чужинців середньоазіатські вівчарки виявляють виключно на своїй території. При цьому вони впевнені в собі, мають блискучий інтелект і здатність оцінювати ситуацію та миттєво приймати рішення.
Алабачі чудово ладнають із дітьми за умови правильного виховання і собаки, і дітей.
Пастушо-сторожові собаки Середньої Азії протягом багатьох століть майже не змінили свої зовнішні форми, характерні для різних регіонів Середньої Азії. Завдання селекціонерів — зберегти типові, відшліфовані часом якості екстер’єру та поведінки кожної з існуючих різновидів САВ, убезпечити від можливої необережної втрати дорогоцінної прадавньої крові, що дійшла до наших днів із глибин історії.
Переважно природний добір поєднувався з частковим штучним добором, де людина уважно й тонко втручалася в Природу, відбираючи й закріплюючи найцінніше. Існує таке поняття — генофонд популяції.
У Середній Азії збереглися тисячі чистопородних собак, особливо в далеких і важкодоступних районах. Багато хто вважає, що тестування допоможе зберегти робочі якості середньоазіатської вівчарки.
Бої собак мають велику кількість як противників, так і прихильників, які виступають за проведення цих змагань.
Переважно природний добір поєднувався з частковим штучним добором, де людина уважно й тонко втручалася в Природу, відбираючи й закріплюючи найцінніше. Існує таке поняття — генофонд популяції.
У Середній Азії збереглися тисячі чистопородних собак, особливо в далеких і важкодоступних районах. Багато хто вважає, що тестування допоможе зберегти робочі якості середньоазіатської вівчарки.
Бої собак мають велику кількість як противників, так і прихильників, які виступають за проведення цих змагань.
Звісно, під час боїв (тестування) алабай не лише відточує свою бойову майстерність, а й демонструє готовність до можливої майбутньої сутички з хижаком. Інакше кажучи, він складає своєрідний іспит на професійну придатність для подальшого використання та розведення.
У Туркменістані існує два види відбору найсильніших алабаїв: природний (єстественний) та штучний (на рингах). Бої між самками в Туркменістані не проводять, адже до «дам» ставляться з особливою турботою та повагою.
Туркменський алабай — це джентльмен. Він виявляє благородство, притаманне справжньому спортсмену, не має на меті скалічити суперника — йому достатньо довести свою перевагу, підкорити опонента або прогнати його за межі «своєї» території. Зберегти та отримати собак, максимально наближених за характером і зовнішністю до своїх предків — важливе завдання для заводчиків.
У Туркменістані існує два види відбору найсильніших алабаїв: природний (єстественний) та штучний (на рингах). Бої між самками в Туркменістані не проводять, адже до «дам» ставляться з особливою турботою та повагою.
Туркменський алабай — це джентльмен. Він виявляє благородство, притаманне справжньому спортсмену, не має на меті скалічити суперника — йому достатньо довести свою перевагу, підкорити опонента або прогнати його за межі «своєї» території. Зберегти та отримати собак, максимально наближених за характером і зовнішністю до своїх предків — важливе завдання для заводчиків.
«На мій погляд, САО, що займають призові місця на виставках, стали, як би це м’якше сказати, занадто культурними, навіть декоративними. Характер азіата, та родзинка, яка привернула увагу до цієї породи, розчиняється. Викликає подив постійне переписування стандарту САО — чи то заводчики не можуть визначитися, якою має бути собака, чи то не можуть утримати поголів’я в рамках ними ж написаного стандарту.
На тестових випробуваннях (боях), навпаки, з’явилися собаки, які зовні вже дуже віддалено нагадують азіата в моєму розумінні, а їхнє прагнення битися до смерті зовсім не схоже на лицарські поєдинки справжніх алабаїв.
«Золота середина», звісно, можлива. Це доведено багатовіковою історією цієї породи. Екстер’єр і робочі якості нерозривно пов’язані — прагнучи змінити одне, обов’язково втратиш і друге», — це слова заводчика, людини мудрої й добре обізнаної з породою, Бабиша Курбанова.
Я, як заводчик, у своїй роботі прагну до такої «золотої середини».
Для мене найважливіше:
· стійка психіка собаки;
· її готовність служити господарю;
· працювати за призначенням.
Я буду щаслива, якщо мої випускники будуть адекватними, зручними для нових власників, а також затребуваними за своїми робочими якостями.
Використано матеріали А. Лубенського, Б. Курбанова, розплідник «Саят Каракум».
На тестових випробуваннях (боях), навпаки, з’явилися собаки, які зовні вже дуже віддалено нагадують азіата в моєму розумінні, а їхнє прагнення битися до смерті зовсім не схоже на лицарські поєдинки справжніх алабаїв.
«Золота середина», звісно, можлива. Це доведено багатовіковою історією цієї породи. Екстер’єр і робочі якості нерозривно пов’язані — прагнучи змінити одне, обов’язково втратиш і друге», — це слова заводчика, людини мудрої й добре обізнаної з породою, Бабиша Курбанова.
Я, як заводчик, у своїй роботі прагну до такої «золотої середини».
Для мене найважливіше:
· стійка психіка собаки;
· її готовність служити господарю;
· працювати за призначенням.
Я буду щаслива, якщо мої випускники будуть адекватними, зручними для нових власників, а також затребуваними за своїми робочими якостями.
Використано матеріали А. Лубенського, Б. Курбанова, розплідник «Саят Каракум».
| Повернутись |